Повітряна тривога…. Повітряна тривога по всій країні
Так наче щоразу ведуть на розстріл Усіх
А цілять лише в одного
Переважно в того, хто скраю
Дуже часто, щоб стати відомим, потрібно бути вбитим… Сумно, що ми не цінуємо живих, не знаємо про них, не шануємо вчасно, а потребуємо трагедії, сліз, поту й крові.
Сьогодні, у День Героїв, ми згадуємо хоча б маленьку частинку тих, хто жив, любив, віддавав своє життя за Вітчизну.
Ми говоримо про важливість пам’яті, яку ми повинні плекати, передавити наступним поколінням, адже колесо історії невпинно крутиться і, на жаль, повторюється.
Українські митці у соцмережах пишуть, що в історії України знову повторюється ситуація, коли гине молода українська інтелігенція. З імен загиблих уже складається хрестоматія української катастрофи.
Але ми не маємо права забути!
Заради тих, хто уже не з нами!
Заради тих, хто продовжує боротись!
Заради тих, хто має народитися для боротьби!
Саме для цього нам потрібен цей День Героїв, щоби навчити нас пам’ятати своє!
…щоби всім в радість була їхня праця,
щоби всім ставало уважності й сили,
щоби пам’яті тих, хто боїться, хтось підіймався.
щоби пам’яті тих, хто мовчить, щось говорили… Фото